Оплата та повернення коштів

1. Сфера застосування, терміни та співвідношення з іншими документами

1.1. Ця Політика визначає порядок формування цін, способи оплати, момент, з якого послуга вважається наданою, підстави та порядок повернення коштів, а також випадки, у яких повернення коштів неможливе.

1.2. Політика є невід’ємною частиною Умов користування послугами — для Клієнта-споживача, для Клієнта-підприємця (роздрібного) та для Іншого Клієнта — і Договору з дистриб’ютором — для Клієнта-партнера. У питаннях оплати та повернення коштів положення цієї Політики мають перевагу над іншими документами Виконавця, крім випадків, коли інший документ прямо посилається на конкретний пункт цієї Політики і встановлює інше. Умови користування послугами є публічним договором; Договір з дистриб’ютором публічним договором не є і укладається в порядку, встановленому ним самим, тому включення цієї Політики до нього не робить публічним договором ані його, ані цю Політику в частині, що стосується Клієнта-партнера.

1.3. Виконавець — фізична особа — підприємець, відомості про яку наведено на сторінці Реквізити.

1.4. Клієнт — особа, яка замовляє послуги Виконавця. Обсяг прав на повернення коштів залежить від двох незалежних одна від одної обставин: (а) чи є Клієнт споживачем, тобто фізичною особою, яка замовляє послуги для особистих потреб (ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII), і (б) чи приєднався він до цієї Політики у зв’язку зі здійсненням ним підприємницької діяльності (ч. 3 ст. 634 Цивільного кодексу України). Ці обставини не є протилежними: особа може не бути споживачем і водночас не приєднуватися до Політики у зв’язку з підприємницькою діяльністю. Тому для цілей цієї Політики Клієнти поділяються на чотири категорії:

1.4.1. Клієнт-споживач — фізична особа, яка замовляє послуги для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника (ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII). До таких відносин додатково застосовується розділ 6 цієї Політики. Закон № 1023-XII втрачає чинність з дня набрання чинності Законом України «Про захист прав споживачів» № 3153-IX (пункт 3 розділу IX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3153-IX), який набирає чинності через рік з дня опублікування, але не раніше дня припинення чи скасування воєнного стану. З цього дня всі посилання цієї Політики на Закон № 1023-XII слід читати як посилання на відповідні положення Закону № 3153-IX, а обсяг прав Клієнта-споживача визначається за Законом № 3153-IX. Виконавець зобов’язується привести цю Політику у відповідність до Закону № 3153-IX до дня набрання ним чинності; до того дня положення цієї Політики, які надають Клієнтові-споживачеві більше прав, ніж Закон № 3153-IX, зберігають чинність як домовленість Сторін.

1.4.2. Клієнт-партнер (замовник) — особа, яка уклала з Виконавцем Договір з дистриб’ютором і замовляє послуги для перепродажу власним клієнтам через інтерфейс EPP. Організаційно-правова форма значення не має: стороною зазначеного Договору може бути юридична особа, фізична особа — підприємець або фізична особа, яка підприємцем не зареєстрована, за єдиної умови, що вона здатна виконати розділ 11 того самого Договору (його пункт 3.6). Закон України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII на такі відносини не поширюється — не через форму такої особи, а тому, що послуги замовляються для перепродажу, а не для особистих потреб (ст. 1 зазначеного Закону визначає споживача за метою придбання). До умов, викладених Виконавцем у стандартній формі, застосовується ч. 3 ст. 634 Цивільного кодексу України, а до Клієнта-партнера, який є фізичною особою і не є підприємцем, — ст. 627 того самого Кодексу. Кредитний ліміт такому Клієнтові-партнеру не надається (п. 4.9.1).

1.4.3. Клієнт-підприємець (роздрібний) — юридична особа або фізична особа — підприємець, яка замовляє послуги для власних потреб у зв’язку зі здійсненням підприємницької діяльності на умовах Умов користування послугами і не є замовником. Закон № 1023-XII до неї також не застосовується, і розділ 6 цієї Політики до неї не застосовується. Пункти 4.4—4.7.1, 4.9—4.9.2, 4.10 і 4.11 цієї Політики до неї не застосовуються: тарифні плани, плата за підключення, кредитний ліміт, призупинення за вичерпаним кредитним лімітом і пеня передбачені лише Договором з дистриб’ютором. Пункти 4.9.3 і 4.9.4 (вимушений овердрафт) застосовуються до неї так само, як до будь-якого іншого Клієнта. В усьому іншому вона має ті самі права на повернення коштів, що й Клієнт-споживач, крім розділу 6.

1.4.4. Інший Клієнт — особа, яка не є ані Клієнтом-споживачем, ані особою, що приєдналася до цієї Політики у зв’язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності. До цієї категорії належать, зокрема:

• фізична особа, яка замовляє послуги не для особистих потреб і не зареєстрована як фізична особа — підприємець;
• непідприємницьке товариство або установа — громадська організація, благодійна організація, релігійна організація, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, професійна спілка;
• особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, — адвокат, нотаріус, приватний виконавець, арбітражний керуючий, судовий експерт;
• бюджетна установа, орган державної влади або орган місцевого самоврядування.

Такий Клієнт не є споживачем у розумінні ст. 1 Закону № 1023-XII, тому розділ 6 цієї Політики до нього не застосовується. Водночас ч. 3 ст. 634 Цивільного кодексу України до нього також не застосовується, і умови цієї Політики є для нього обов’язковими на загальній підставі свободи договору (ст. 627 того самого Кодексу). Пункти, зазначені в п. 1.4.3, до нього не застосовуються, а в усьому іншому обсяг його прав на повернення коштів такий самий, як у Клієнта-підприємця (роздрібного). Ця Політика не позбавляє такого Клієнта прав, які надає йому закон з інших підстав, ніж Закон № 1023-XII.

1.4.5. Відокремлений підрозділ юридичної особи (філія, представництво) стороною договору бути не може: договір укладає сама юридична особа, а підрозділ діє від її імені на підставі довіреності. Кошти на балансі, право на їх повернення і право подати заяву за розділом 9 належать юридичній особі; заяву від її імені підписує керівник або особа, повноваження якої підтверджено (п. 9.6).

1.5. Категорія Клієнта визначається за заявою самого Клієнта, зробленою під час оформлення замовлення або надісланою Виконавцеві електронною поштою. Заявлену категорію Виконавець фіксує разом із записом про прийняття умов — із зазначенням дати, часу і того, з якого облікового запису заяву зроблено, — і зазначає її в розрахункових документах, щоб застосовний режим був зафіксованим фактом, а не припущенням. Заява фіксується у відомостях облікового запису і в листуванні. Доки Клієнт письмово не зазначив іншого, Виконавець виходить із того, що замовлення здійснює фізична особа для особистих потреб, і застосовує розділ 6; тягар доведення протилежного несе Виконавець.

1.6. Оператор реєстру — особа, яка веде реєстр відповідної доменної зони і безпосередньо виконує операції з доменними іменами: адміністратор публічного домену та/або оператор реєстру в розумінні регламенту відповідної зони. Виконавець оператором реєстру не є.

1.7. Баланс — обліковуваний Виконавцем залишок коштів, попередньо сплачених Клієнтом і призначених для оплати послуг Виконавця.

1.8. Операція — окрема дія з доменним іменем (реєстрація, продовження строку, перенесення від іншого реєстратора або до іншого реєстратора, зміна відомостей, відновлення, скасування делегування), яку Виконавець передає до оператора реєстру за розпорядженням Клієнта.

1.9. Тарифний план — сукупність умов, що визначають розмір плати за підключення, мінімальний аванс і відсоток комісії Виконавця. Тарифні плани передбачені лише Договором з дистриб’ютором і застосовуються лише до Клієнта-партнера.

1.10. Черга повідомлень — черга, з якої Клієнт отримує результати операцій і повідомлення Виконавця. Технічно реалізована командою poll протоколу EPP. Далі в тексті вживається лише термін «Черга повідомлень».

1.11. Ідентифікатор операції (технічно — svTRID) — значення, яке присвоює операції Виконавець і яке Клієнт одержує у відповіді на кожну команду; за ним операція встановлюється в журналах Виконавця, у деталізації та в розрахункових документах. Ідентифікатор, який команді присвоїв сам Клієнт (clTRID), Виконавець приймає додатково, але самого його для пошуку може бути недостатньо: він не є унікальним у системах Виконавця, бо його обирає Клієнт. Склад обох ідентифікаторів описано в пункті 7.3 сторінки Реквізити. Далі в тексті вживається лише термін «ідентифікатор операції».

1.12. Регламент публічного домену — Регламент публічного домену, чинну редакцію якого оприлюднює оператор реєстру домену .UA — Товариство з обмеженою відповідальністю «Хостмайстер» — у мережі Інтернет за адресою https://hostmaster.ua/policy/2ld.ua. Виконавець цього документа не встановлює і не змінює.

1.13. Політика вирішення спорів щодо доменних імен в домені .UA (.UA-DRP) — документ, чинну редакцію якого оприлюднює адміністратор домену .UA у мережі Інтернет за адресою https://hostmaster.ua/policy/ua-drp; спори за нею розглядає Центр арбітражу та посередництва Всесвітньої організації інтелектуальної власності.

1.14. Редакція документів операторів реєстрів і зберігання їхніх копій. До кожної операції застосовується та редакція документів, зазначених у пунктах 1.12 і 1.13 та в переліку правил доменних зон (Умови користування послугами, пункт 2.15), яка була чинною на момент вчинення цієї операції. Виконавець не має договірного права вимагати від оператора реєстру попереднього повідомлення про зміну таких документів і не може гарантувати Клієнтові незмінності їхньої редакції (п. 13.4). З дати набрання чинності цією редакцією Політики Виконавець зберігає датовану копію кожної редакції зазначених документів, чинної в період, у якому він виконував операції, і надає таку копію Клієнтові на його запит протягом строку, встановленого пунктом 9.3; щодо редакцій, чинних до цієї дати, Виконавець надає ту копію, яка є в його розпорядженні, і повідомляє адресу офіційного оприлюднення документа.

2. Ціни, валюта та податки

2.1. Ціни встановлюються та обліковуються у гривні. Баланс і всі розрахунки за операціями ведуться виключно у гривні.

2.2. Вартість операції є єдиною кінцевою сумою, встановленою чинним тарифним планом Клієнта і оприлюдненою у Прайс-листі (п. 2.7). Ця сума покриває плату, яку за відповідну операцію стягує з Виконавця оператор реєстру, обов’язкові податки і збори, які Виконавець сплачує з кожної одержаної гривні, та винагороду Виконавця. Розмір плати, яку за операцію стягує з Виконавця оператор реєстру, є конфіденційною інформацією оператора реєстру і в публічних матеріалах не наводиться; ця інформація належить операторові реєстру і не може бути розкрита без його попередньої письмової згоди. Порядок обчислення вартості операції для Клієнта-партнера визначено пунктом 9.1 Договору з дистриб’ютором. Це не обмежує права Клієнта одержати повну деталізацію сплаченої ним суми (розділ 12).

2.3. Якщо оператор реєстру не стягує з Виконавця плати за операцію, така операція є безоплатною і для Клієнта: винагорода Виконавця обчислюється від зазначеної плати, тож за нульової плати вона дорівнює нулю.

2.4. Виконавець перебуває на спрощеній системі оподаткування (третя група, глава 1 розділу XIV Податкового кодексу України). Виконавець не є платником податку на додану вартість, тому ПДВ на вартість Послуг не нараховується: жодних сум податку на додану вартість до оприлюдненої ціни не додається ані під час замовлення, ані під час виставлення рахунка. Податкові накладні не виписуються. Ці відомості наведено на виконання абзацу сьомого частини першої ст. 7 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (частина перша цієї статті поділена на абзаци, а не на пункти), який вимагає зазначити, чи включено податок до ціни.

2.5. Ціна операції у гривні є остаточною і після її фіксації не переглядається. Ціна, чинна на момент резервування коштів за операцією (п. 2.7), фіксується у деталізації цієї операції і зберігається незмінною надалі, у тому числі під час виставлення рахунка та акта: жодного перерахунку — ані на користь Виконавця, ані на користь Клієнта — після цього моменту не здійснюється. Спосіб, у який Виконавець визначає власні витрати на операцію, і умови його розрахунків із операторами реєстрів до змісту зобов’язання перед Клієнтом не належать і в цій Політиці не наводяться (п. 2.2). Це не стосується платежів Клієнта, що надходять в іноземній валюті: до їх зарахування на баланс застосовується офіційний курс Національного банку України (п. 3.2), а до їх повернення — п. 11.5.

2.6. Розрахунки ведуться з точністю до однієї копійки. Округлення застосовується до підсумкової суми операції.

2.7. Чинні ціни та тарифні плани опубліковано у Прайс-листі за адресою https://namespace.com.ua/pricing. Ціна операції визначається на момент резервування коштів за операцією і подальшою зміною Прайс-листа не переглядається (п. 13.6).

2.8. Порядок зміни цін і тарифів встановлено розділом 13.

2.9. Безоплатна перевірка ціни. Клієнт має право до вчинення операції безоплатно дізнатися її поточну ціну — командою перевірки ціни в інтерфейсі EPP або зверненням на адресу для фінансових звернень (п. 9.1). Така перевірка не є платною операцією і балансу не зменшує. Вона повідомляє ціну, чинну на момент перевірки, і ціни на майбутнє не фіксує: ціна фіксується лише в момент резервування коштів за операцією (п. 2.7). Виняток становить передача доменного імені від іншого реєстратора: ціну, повідомлену під час подання заявки на передачу, Виконавець використовує як граничну, і якщо на момент завершення передачі ціна зросла, операція відхиляється, а кошти не списуються.

2.10. Преміальні доменні імена. Окремі доменні імена оператор реєстру відносить до преміальних і встановлює для них власну плату за кожну операцію, відмінну від звичайної плати за відповідною зоною. Вартість операції з таким іменем обчислюється за загальним правилом п. 2.2 і оприлюднюється у Прайс-листі; застосовується ціна, чинна на момент резервування коштів за операцією (п. 2.7). Клієнт, який планує операцію з преміальним іменем на значну суму, може повідомити про це Виконавця заздалегідь на адресу для фінансових звернень; якщо оператор реєстру відмовить у виконанні заявки з підстав, що стосуються стану розрахунків самого Виконавця з ним, застосовується п. 7.2.1.

3. Способи оплати та момент отримання платежу

3.1. Оплата здійснюється виключно безготівковим переказом на поточний рахунок Виконавця. Реквізити рахунків — гривневого, доларового і євро — наведено на сторінці Реквізити і в рахунку. Виконавець не приймає готівкових коштів і не приймає платіжних карток до оплати безпосередньо; переказ, який платник здійснює зі своєї платіжної картки або в застосунку свого банку на поточний рахунок Виконавця, є звичайним переказом і платіжним посередником Виконавця не опосередковується. Рахунок, виставлений у гривні, оплачується на гривневий рахунок; рахунок, виставлений в іноземній валюті, — на відповідний валютний рахунок, зазначений у самому рахунку.

3.2. Платіж вважається отриманим Виконавцем з моменту зарахування коштів на його рахунок. До цього моменту баланс не поповнюється, а платні операції залишаються недоступними. Строк проходження платежу залежить від банку або платіжного оператора і Виконавцем не контролюється. Зарахування на баланс здійснюється автоматично за банківською випискою, як правило протягом 30 хвилин після надходження коштів на рахунок Виконавця; цей строк Виконавець не гарантує. Платіж, що надійшов в іноземній валюті, зараховується на баланс у гривні за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на дату зарахування коштів на рахунок Виконавця (п. 292.5 ст. 292 Податкового кодексу України); застосований курс зберігається у відомостях про платіж і зазначається в деталізації.

3.3. Витрати на переказ, у тому числі міжнародний. Кожна сторона несе комісії свого банку. Це правило означає таке:

3.3.1. Платіж Клієнта Виконавцеві. Комісію свого банку і комісії банків-кореспондентів несе платник. Ці комісії зменшують суму, що фактично надходить на рахунок Виконавця; на баланс зараховується саме та сума, яка надійшла. Виконавцеві утримані комісії не надходять і ним не повертаються (п. 8.8). Щоб на баланс було зараховано повну суму рахунка, міжнародний платіж слід надсилати з віднесенням усіх банківських витрат на платника — інструкція «OUR» у платіжному дорученні. Якщо комісії було утримано з переказу, різницю між сумою рахунка і зарахованою сумою Клієнт доплачує окремим платежем; до її доплати доступний залишок балансу може виявитися недостатнім для оплати операції (п. 4.8).

3.3.2. Повернення коштів Виконавцем Клієнтові. Комісію свого банку за перерахування несе Виконавець і з суми повернення її не утримує: сума перераховується в повному обсязі (п. 11.4). Комісії банків-кореспондентів і банку одержувача, які ці банки утримують із міжнародного переказу, від Виконавця не залежать, ним не компенсуються і сумою повернення не покриваються. Клієнт, який бажає уникнути таких утримань, може зазначити у заяві реквізити рахунка, відкритого в банку в Україні у гривні; Виконавець виконує таку заяву на тих самих умовах і в ті самі строки.

3.3.3. Жодної власної комісії, збору чи утримання за приймання платежу або за повернення коштів Виконавець не встановлює.

3.4. Платіж має містити реквізити, що дозволяють однозначно встановити платника та обліковий запис, на який зараховуються кошти. Готовий рядок призначення платежу — з номером рахунка, назвою послуги та ідентифікатором облікового запису (clID) — наведено в самому рахунку; його достатньо скопіювати. Зарахування на баланс здійснюється за зіставленням призначення платежу з ідентифікатором облікового запису або з номером рахунка; платіж, який зіставити не вдалося, на баланс не зараховується і залишається до з’ясування (п. 10.3). Наслідки неможливості ідентифікувати платіж визначено розділом 10.

3.5. Виконавець не вимагає від Клієнта відомостей, без яких неможливо укласти та виконати договір, більше, ніж це потрібно для здійснення платежу та його ідентифікації (ч. 4 ст. 7 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII).

3.6. Платіж має давати змогу однозначно встановити, за який обліковий запис він здійснений. Оплату за Клієнта може здійснити інша особа (стаття 528 Цивільного кодексу України) — за умови, що з призначення платежу видно обліковий запис або номер рахунка-фактури. Платіж, за яким установити обліковий запис неможливо, на баланс не зараховується і повертається платникові в порядку розділу 10. Особа, яка сплатила за Клієнта, стороною договору не стає, прав щодо балансу не набуває і не має права вимагати ані Послуг, ані повернення коштів. Для Клієнта-партнера діє додаткове обмеження: Виконавець не приймає платежів ані від його реселерів, ані від його реєстрантів, ані від інших його клієнтів — розрахунки з ними Клієнт-партнер веде самостійно і від власного імені (пункт 11.7.4 Договору з дистриб’ютором). Перший платіж, яким Клієнт-партнер акцептує зазначений Договір, у будь-якому разі здійснюється з рахунка самого заявника.

3.7. Обмеження, встановлені законодавством про санкції. Виконавець не виконує платежу, не зараховує коштів на баланс і не перераховує коштів у поверненні, якщо це заборонено законодавством України про санкції або якщо банк Виконавця відмовляє у проведенні операції з цієї підстави. У такому разі Виконавець невідкладно повідомляє Клієнта про відмову і про її підставу в тому обсязі, у якому повідомлення не заборонене законом, а кошти залишаються на рахунку до усунення перешкоди або до їх повернення платникові. Строки розділу 9 на час дії такої заборони не спливають. Власних процедур перевірки, крім тих, які здійснює банк Виконавця, Виконавець не запроваджує і не обіцяє.

4. Баланс, аванс, плата за підключення і кредитний ліміт

Сфера дії цього розділу. Пункти 4.4—4.7.1, 4.9—4.9.2, 4.10 і 4.11 стосуються виключно Клієнта-партнера: тарифні плани, мінімальний аванс, плата за підключення, кредитний ліміт, призупинення за вичерпаним кредитним лімітом і пеня передбачені лише Договором з дистриб’ютором. Пункти 4.9.3 і 4.9.4 (вимушений овердрафт) стосуються всіх категорій Клієнтів. Клієнтові-споживачеві, Клієнтові-підприємцю (роздрібному) та Іншому Клієнтові тарифні плани не пропонуються і кредитування не надається (п. 10.7 Умов користування послугами). Пункти 4.1—4.3 і 4.8 стосуються всіх категорій Клієнтів, крім положень п. 4.8 про порогове значення низького балансу, які стосуються лише Клієнта-партнера.

Окреме застереження про від’ємний баланс. Твердження «від’ємний баланс може виникнути лише в Клієнта-партнера» було б неправдивим, і ця Політика його не робить. Від’ємний баланс може виникнути в Клієнта будь-якої категорії, у тому числі у фізичної особи, — але лише в одному випадку і не з волі Виконавця: коли оператор реєстру сам здійснив автоматичне продовження строку реєстрації, якого ніхто не замовляв і яке Виконавець не міг ані відхилити, ані скасувати (п. 4.9.3 і п. 8.9). Кредитний ліміт (п. 4.9) і вимушений овердрафт (п. 4.9.3) — дві різні речі з різними правилами, і ця Політика їх не змішує.

4.1. Кошти, зараховані на баланс, є попередньою оплатою послуг Виконавця. До моменту списання за конкретною операцією вони залишаються коштами Клієнта. Правовою підставою є ст. 6 Цивільного кодексу України (акти цивільного законодавства і договір) та ст. 627 того самого Кодексу (свобода договору).

4.2. Кошти на балансі не є електронними грошима, не використовуються для розрахунків із третіми особами і можуть бути спрямовані виключно на оплату послуг Виконавця або повернені Клієнтові в порядку розділу 11.

4.3. Баланс не має строку дії. Невитрачений залишок не анулюється і не списується Виконавцем через відсутність операцій.

4.4. Мінімальний аванс, передбачений тарифним планом Клієнта-партнера, не є платою і не утримується Виконавцем. Він у повному обсязі зараховується на баланс Клієнта, витрачається на оплату операцій нарівні з будь-якими іншими коштами і підлягає поверненню в порядку розділу 11.

4.5. Плата за підключення є одноразовою платою за створення облікового запису, формування та видачу облікових даних для доступу до інтерфейсу EPP, а також за надання доступу до тестового середовища (OT&E). Ця послуга вважається наданою в повному обсязі з моменту надання Клієнтові облікових даних і доступу; сплачена за неї сума поверненню не підлягає (п. 8.6). Плата за підключення на баланс не зараховується. Плата за підключення стягується один раз за весь час дії договору: за подальшої зміни тарифного плану, у тому числі за переходу на план із вищим мінімальним авансом, вона повторно не стягується. Її розмір встановлено Прайс-листом (п. 2.7).

4.6. Зміна тарифного плану Клієнта-партнера. Підстави та умови переходу на інший тарифний план, у тому числі умови його збереження, встановлено розділом 9 Договору з дистриб’ютором; ця Політика визначає лише грошові наслідки такого переходу:

4.6.1. нова ставка комісії застосовується до першої операції, кошти за якою зарезервовано після внесення зміни до Платформи;

4.6.2. операція, кошти за якою вже зарезервовано, зберігає свою ціну навіть якщо план змінився до її завершення: сума фіксується в момент резервування і списується саме в зафіксованому розмірі (п. 2.7 і п. 13.6);

4.6.3. зміна плану не має зворотної дії: вартість уже наданих послуг не перераховується ані на користь Виконавця, ані на користь Клієнта, і повернення різниці за минулі операції не здійснюється;

4.6.4. перехід на план із меншим мінімальним авансом не вимагає доведення балансу до якоїсь суми, а перехід на план із більшим мінімальним авансом набирає чинності з моменту, коли залишок балансу досягне цього мінімального авансу.

4.7. Виведення коштів із балансу саме собою підставою для зміни тарифного плану не є і не тягне за собою негайного переведення Клієнта-партнера на план із вищою комісією. Якщо за умовами розділу 9 Договору з дистриб’ютором підстава для переходу на інший план усе ж настала, такий перехід здійснюється лише в порядку, встановленому зазначеним розділом — із попередженням і наданим строком на усунення підстави, — не має зворотної дії (п. 4.6.3) і не може погіршити умов порівняно з планом, на якому Клієнт-партнер був допущений до Платформи.

4.7.1. Застереження про нульовий мінімальний аванс. Якщо тарифний план Клієнта-партнера передбачає мінімальний аванс у розмірі 0,00 грн, це означає лише відсутність вимоги внести аванс під час підключення. Жодна платна операція не виконується, доки на балансі немає коштів, достатніх для її оплати: така операція відхиляється негайно (п. 4.8), а не очікує поповнення.

4.8. Якщо доступного залишку балансу — з урахуванням кредитного ліміту, якщо його надано, — недостатньо для оплати конкретної операції, ця платна операція відхиляється негайно, з відповідним кодом помилки. Вона не зберігається у стані очікування оплати і не виконується автоматично після поповнення балансу: після поповнення Клієнт подає її повторно. Порогове значення низького балансу є лише рівнем попередження: воно не блокує операцій і договірною подією не є. Порогове значення встановлюється для кожного Клієнта-партнера окремо, у будь-якому розмірі, за його заявою і може бути змінене в будь-який час зверненням на адресу для фінансових звернень. Попередження надсилається на адресу для фінансових повідомлень, зазначену в обліковому записі, дублюється повідомленням у Черзі повідомлень; воно надсилається не частіше ніж один раз на добу, доки залишок нижчий за поріг. Якщо Клієнт-партнер порогового значення не встановив, попередження не надсилаються, і залишок він контролює самостійно. Відхилення операції через недостатність коштів не є невиконанням зобов’язання Виконавцем і не є підставою для відшкодування, у тому числі якщо внаслідок такого відхилення доменне ім’я було зареєстроване іншою особою.

4.9. Кредитний ліміт — це послуга, яку надає сам Виконавець. Кредитний ліміт є відстроченням оплати власних послуг Виконавця, наданим за заявою Клієнта-партнера і за рішенням Виконавця, тобто заздалегідь відомим і за розміром, і за часом виникнення. Він не є фінансовою послугою і в іншій формі, ніж відстрочення оплати послуг Виконавця, не надається. Умови надання, критерії, розмір, строк погашення і підстави анулювання визначено пунктами 10.5—10.8 Договору з дистриб’ютором; ці умови є однаковими для всіх Замовників, які їм відповідають.

4.9.1. Кредитний ліміт надається виключно Клієнтові-партнеру, тобто юридичній особі або фізичній особі — підприємцю. Клієнтові-споживачеві, Іншому Клієнтові та будь-якій фізичній особі, яка не є підприємцем, відстрочення оплати не надається в жодному розмірі (п. 10.7 Умов користування послугами). Відстрочення, наданого фізичній особі за її заявою і прогнозованого за розміром та часом, Виконавець не надає, щоб не переносити на Клієнта правових наслідків, які законодавство пов’язує зі споживчим кредитуванням.

4.9.2. Наслідки вичерпання кредитного ліміту. У разі повного вичерпання кредитного ліміту доступ до платних операцій призупиняється автоматично, а після погашення заборгованості до рівня, нижчого за ліміт, відновлюється автоматично, без окремої заяви. Заборгованість, що виникла з підстави, зазначеної в п. 4.9.3, до розрахунку вичерпання ліміту не включається, і жодним строком цей виняток не обмежений: під час перевірки досягнення кредитного ліміту до залишку балансу додається сума непогашених таких списань і з лімітом порівнюється вже ця, збільшена величина. Виняток діє доти, доки залишок балансу вперше не стане невід’ємним; з цього моменту відповідні списання вважаються погашеними (п. 10.7.1 Договору з дистриб’ютором).

4.9.3. Вимушений овердрафт — це не кредит і не послуга. Від’ємний залишок балансу може виникнути без заяви Клієнта і без будь-якого рішення Виконавця — коли оператор реєстру сам здійснив автоматичне продовження строку реєстрації доменного імені (п. 8.9), виставив за нього рахунок Виконавцеві, а Виконавець не мав можливості ані відмовитися від такого продовження, ані скасувати його. У цьому разі:

• обов’язком Клієнта є відшкодування вартості операції, яку виконав оператор реєстру, а не повернення наданого йому кредиту; підставою є фактично надана послуга (ст. 903 Цивільного кодексу України), і строк її оплати визначено п. 12.6 Умов користування послугами для Клієнта-споживача, Клієнта-підприємця (роздрібного) та Іншого Клієнта і п. 12.6.4 Договору з дистриб’ютором для Клієнта-партнера;
• жодного дозволеного розміру від’ємного залишку ця Політика не встановлює: вимушений овердрафт не є лімітом, не надається, не погоджується і за розміром та часом виникнення не є прогнозованим;
• на суму вимушеного овердрафту не нараховуються проценти, комісії та плата за користування коштами в жодному розмірі;
• він може виникнути в Клієнта будь-якої категорії, у тому числі у фізичної особи, і жодною мірою не є винятком із заборони кредитування, встановленої п. 4.9.1;
• обов’язок оплати виникає незалежно від стану облікового запису, у тому числі якщо на момент продовження доступ до облікового запису було заблоковано, зокрема за зверненням самого Клієнта.

4.9.4. Правова кваліфікація вимушеного овердрафту. Закон України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII не поширюється на несанкціонований овердрафт, тобто на перевищення суми здійсненої за рахунком операції, не прогнозоване за розміром та часом виникнення (п. 6 ч. 2 ст. 3 зазначеного Закону). Саме таким є від’ємний залишок за п. 4.9.3. Водночас положення щодо врегулювання простроченої заборгованості застосовуються завжди — і до такого овердрафту теж (абзац перший ч. 2 ст. 3 зазначеного Закону): зокрема вимоги ст. 25 цього Закону щодо взаємодії з боржником (вимоги щодо етичної поведінки). Виконавець їх додержується. Виконавець не залучає до врегулювання такої заборгованості колекторських компаній: за ч. 2 ст. 12 зазначеного Закону таке право має бути прямо передбачене договором, а ця Політика його не передбачає і не передбачатиме.

4.10. У разі непогашення від’ємного балансу Клієнтом-партнером у встановлений строк Виконавець має право призупинити виконання операцій до повного погашення заборгованості. Це право є договірним і ґрунтується на ст. 627 Цивільного кодексу України (свобода договору) та ч. 3 ст. 538 того самого Кодексу, за якою у разі невиконання однією стороною свого обов’язку друга сторона має право зупинити виконання свого обов’язку. Ст. 651 тут не наводиться: вона стосується зміни і розірвання договору, а не зупинення його виконання. Жодних законодавчих санкцій, застосовуваних в односторонньому порядку, Виконавець при цьому не застосовує і на них не посилається: наведене право є суто договірним і випливає лише з двох названих статей Цивільного кодексу України. Порядок призупинення, у тому числі те, що воно настає автоматично і що повідомлення надсилається в момент призупинення, встановлено розділами 10 і 14 Договору з дистриб’ютором. Від’ємний залишок, утворений виключно вимушеним овердрафтом (п. 4.9.3), підставою для призупинення не є, і цей виняток жодним строком не обмежений (п. 10.7.1 Договору з дистриб’ютором і п. 4.9.2 цієї Політики). Призупинення не поширюється на видачу коду передачі та підтвердження перенесення доменного імені до іншого реєстратора (п. 11.7).

4.11. За прострочення погашення від’ємного балансу Клієнт-партнер на вимогу Виконавця сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Цей розмір встановлено законом — абзацом другим частини третьої ст. 549 Цивільного кодексу України, доповненим Законом України № 4196-IX від 09.01.2025, — і застосовується без окремої домовленості; власного, вищого розміру пені ця Політика не встановлює (договором може бути визначено лише менший розмір). Той самий розмір є граничним і за ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» № 543/96-ВР. Виконавець пені не нараховує автоматично: вона обчислюється і пред’являється окремою письмовою вимогою. До вимоги про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України). Посилання на норми Господарського кодексу України не застосовуються, оскільки цей Кодекс втратив чинність 28.08.2025 згідно із Законом України № 4196-IX. Пеня не є платою за користування коштами: вона нараховується лише за прострочення оплати після спливу строку, встановленого для оплати відповідного рахунка, і на суму вимушеного овердрафту (п. 4.9.3) до спливу цього строку не нараховується. До Клієнта-споживача, до Клієнта-підприємця (роздрібного) та до Іншого Клієнта цей пункт не застосовується (пункти 1.4.3 і 1.4.4 цієї Політики та пункт 10.7 Умов користування послугами).

5. Момент надання послуги

Цей розділ є визначальним для всіх подальших розділів про повернення коштів.

5.1. Виконавець не є оператором реєстру, не веде реєстр і не створює в ньому об’єктів. Зобов’язанням Виконавця є передати до оператора реєстру належно оформлену заявку Клієнта та передати Клієнтові відповідь оператора реєстру. Виконавець не може гарантувати і не гарантує, що конкретне доменне ім’я буде зареєстроване.

5.2. Заявка вважається прийнятою до обробки з моменту, коли реєстраційна система оператора реєстру видала Виконавцеві підтвердження про її прийняття (п. 6.3 Регламенту публічного домену).

5.3. Обробка заявки оператором реєстру не є миттєвою. Для доменних зон, на які поширюється Регламент публічного домену, строк обробки заявки не може перевищувати 120 годин (п. 6.4 Регламенту). Слід розрізняти оператора реєстру і адміністратора публічного домену: адміністратор визначає правила зони і надає реєстраторові право працювати в ній, а оператор реєстру технічно обслуговує реєстраційну систему; одна й та сама особа може виконувати обидві ролі, а різні зони можуть обслуговуватися різними реєстраційними системами. Строк у 120 годин встановлено Регламентом, а не договором з окремим адміністратором чи оператором, і його дія не обмежується зонами якогось одного з них: Регламент застосовується до кожної зони, договір адміністратора якої прямо на нього посилається, у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених регламентом відповідної зони. Для зон, на які Регламент публічного домену не поширюється, строк обробки заявки встановлюється правилами відповідної зони і зазначається на сторінці зон за адресою https://namespace.com.ua/zones (п. 13.5 Умов користування послугами).

5.4. Операція може бути прийнята платформою Виконавця в асинхронному режимі: Клієнт одразу отримує відповідь про прийняття операції в обробку, а остаточний результат надходить пізніше. Прийняття операції в обробку не є підтвердженням реєстрації або виконання операції, і Виконавець не подає його як виконання.

5.4.1. Канали, якими надходить результат операції, і той із них, що є визначальним. Результат операції надходить двома каналами: Черга повідомлень (п. 1.10) і електронна пошта — повідомлення Черги повідомлень дублюються листом на адресу, зазначену в обліковому записі, мовою обслуговування Клієнта. Визначальною є Черга повідомлень: це стандартний канал протоколу EPP, стан якого Виконавець веде і може підтвердити. Електронна пошта є дублюванням; її недоставлення не впливає ані на факт повідомлення, ані на перебіг будь-якого строку за цією Політикою, оскільки доставлення листа залежить від поштового сервера одержувача. Це не стосується повідомлень, для яких ця Політика або Умови користування послугами прямо вимагають надсилання електронною поштою (зокрема повідомлення за пунктами 6.1 і 8.9.3) — щодо них діють правила відповідного пункту.

5.5. Послуга щодо операції з доменним іменем вважається наданою з моменту, коли оператор реєстру підтвердив виконання відповідної операції. З цього моменту результат послуги є невідворотним: оператор реєстру не скасовує виконаних операцій і не повертає Виконавцеві стягнутої за них плати. Водночас з моменту передачі заявки до оператора реєстру Виконавець вчинив усе, що залежить від нього, і зупинити виконання вже не може (п. 5.6); наслідки заяви про відмову від договору, одержаної після цього моменту, визначено п. 6.6.3.

5.6. Заявка передається до оператора реєстру автоматично після резервування коштів на балансі. Резерв перетворюється на списання з моменту, зазначеного в п. 5.5, а якщо операцію не виконано — звільняється (п. 7.2). Технічної можливості відкликати заявку після її передачі до оператора реєстру не існує.

5.7. Послуги, не пов’язані з операціями в реєстрі (підключення, доступ до особистого кабінету, до інтерфейсу EPP, до тестового середовища), вважаються наданими з моменту надання відповідного доступу.

5.8. Фактичні обставини операції — час її прийняття, зміст переданої заявки, відповідь оператора реєстру та сума списання — встановлюються за журналами платформи Виконавця. Операція встановлюється за її ідентифікатором (п. 1.11), який Клієнт отримує у відповіді на команду і бачить у деталізації. Ці записи є доказом у розумінні процесуального законодавства і не позбавляють Клієнта права надавати будь-які інші докази. Строки зберігання журналів наведено в п. 7.2 Політики конфіденційності:

• журнал переданих і одержаних команд протоколу EPP та історія змін об’єктів — 1095 днів;
• журнал дій операторів Виконавця — 1825 днів;
• Черга повідомлень і службові повідомлення — 1095 днів;
• технічні трасування — 7 днів.

Строк у 1095 днів дорівнює загальній позовній давності — три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України), тобто журнал зберігається щонайменше стільки, скільки Клієнт має право звернутися до суду щодо відповідної операції. Відомості про платежі, списання та розрахункові документи зберігаються безстроково (п. 12.6).

6. Право Клієнта-споживача на відмову від договору, укладеного на відстані

6.1. Після оформлення замовлення і до початку надання послуги Виконавець надсилає Клієнтові на адресу електронної пошти, зазначену в обліковому записі, підтвердження вчинення електронного правочину. Ч. 11 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII вимагає, щоб таке підтвердження містило: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування Виконавця, його місцезнаходження та порядок прийняття претензії; гарантійні зобов’язання та інформацію про інші послуги, пов’язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено. Виконавець наводить у підтвердженні всі ці відомості, а там, де позиція не має предмета в його послугах (обмін товару, його утримання та ремонт), зазначає це прямо. Для Клієнта-споживача підтвердження додатково:

6.1.1. повторює інформацію за ч. 2 ст. 13 Закону № 1023-XII — найменування Виконавця, його місцезнаходження та порядок прийняття претензії; основні характеристики послуги; ціну та умови оплати; гарантійні зобов’язання та інші пов’язані послуги; інші умови виконання договору; мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичне надання послуг; період прийняття пропозицій; порядок розірвання договору. Перелік такої інформації і місце її розкриття наведено також у п. 3.7.1 Умов користування послугами. Ч. 1 ст. 13 інформаційного обов’язку не встановлює — вона перелічує договори, до яких стаття не застосовується;

6.1.2. містить окремим реченням попередження про втрату права на відмову від договору після повного надання послуги електронними засобами зв’язку за згодою Клієнта-споживача (п. 1 ч. 5 ст. 13 Закону № 1023-XII);

6.1.3. надсилається електронним повідомленням, тобто у спосіб, передбачений ч. 3 ст. 13 зазначеного Закону, і Виконавець зберігає доказ його надсилання та його точний текст (п. 6.5).

Виконавець не приймає оплати і не передає заявки до оператора реєстру, доки підтвердження за цим пунктом не надіслано. Якщо підтвердження не надіслано або не відповідає вимогам ч. 3 ст. 13, застосовуються строк за п. 6.2 і наслідки за п. 6.6.3.

6.2. Клієнт-споживач має право відмовитися від договору, укладеного на відстані, протягом 14 днів з дня одержання підтвердження інформації (ч. 4 ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII). Якщо підтвердження інформації не відповідає вимогам ч. 3 ст. 13 зазначеного Закону — тобто якщо факт надання інформації не підтверджено письмово або електронним повідомленням, — цей строк становить 90 днів. Якщо протягом цього строку підтвердження інформації було виправлене, право на відмову зберігається протягом 14 днів з дня одержання виправленого підтвердження.

6.3. Це право не поширюється на випадок, передбачений п. 1 ч. 5 ст. 13 зазначеного Закону. Ця норма має дві складові, і обидві мають бути наявні одночасно: (а) надання послуги електронними засобами зв’язку за згодою споживача, здійснене до закінчення строку на відмову, і (б) «про що споживачеві було повідомлено у підтвердженні інформації». За відсутності будь-якої з них право на відмову зберігається. Операція з доменним іменем виконується виключно електронними засобами зв’язку, а момент, з якого послугу вважають наданою, визначено п. 5.5; до передачі заявки до оператора реєстру право на відмову зберігається в повному обсязі (п. 6.6.1). Крім того, ч. 5 ст. 13 починається словами «У разі коли інше не передбачено договором», тобто встановлює правила, які договір може змінити на користь споживача; на шкоду споживачеві Виконавець їх не змінює. Пункт 3 ч. 5 ст. 13 до операцій з доменними іменами не застосовується: він стосується товару, виготовленого або переробленого на замовлення споживача, який не може бути проданий іншим особам або може бути проданий лише з істотними фінансовими втратами для продавця (виконавця), а предметом договору є послуга і доменне ім’я товаром не є (п. 5.1).

6.4. Тому до здійснення оплати Клієнт-споживач окремою дією, відмінною від прийняття цієї Політики загалом:

6.4.1. надає згоду на початок надання послуги негайно, до закінчення 14-денного строку на відмову від договору; і

6.4.2. підтверджує, що його попереджено про втрату права на відмову від договору після повного надання такої послуги.

6.4.3. Крім того, попередження про втрату права на відмову повторюється в самому підтвердженні інформації (п. 6.1.2), оскільки п. 1 ч. 5 ст. 13 Закону № 1023-XII вимагає, щоб про це було повідомлено саме там (п. 6.3). Відмітка у формі замовлення цієї вимоги не замінює.

6.4.4. Доки відповідна форма замовлення недоступна, дії за пунктами 6.4.1 і 6.4.2 вчиняються окремими реченнями у заявці, надісланій електронною поштою, текст яких Виконавець наводить у відповіді на звернення Клієнта до оформлення замовлення (п. 3.4 і п. 20.4 Умов користування послугами).

6.5. Вчинення дій, передбачених п. 6.4, фіксується Виконавцем як доказ із зазначенням дати, часу, редакції документа, з якою погодився Клієнт, облікового запису, під яким їх вчинено, і точного тексту попередження в тій редакції, яка була показана Клієнтові-споживачеві. Ці дії не є умовою оформлення замовлення: якщо з будь-якої причини зафіксовано лише одну з них, замовлення все одно оформлюється і виконується, а Клієнт-споживач зберігає право на відмову від договору в межах строку за п. 6.2 з наслідками за п. 6.6. Це узгоджено з п. 20.4 Умов користування послугами.

6.6. Наслідки заяви про відмову від договору залежать від стадії, на якій її одержано:

6.6.1. якщо на момент одержання заяви заявку ще не передано до оператора реєстру — списані за операцією кошти повертаються на баланс у повному обсязі;

6.6.2. якщо заявку передано, а оператор реєстру відмовив у її виконанні або не виконав її — застосовується п. 7.2, тобто кошти повертаються на баланс у повному обсязі незалежно від заяви про відмову;

6.6.3. якщо на момент одержання заяви заявку вже передано до оператора реєстру — відкликати її неможливо (п. 5.6), і наслідки визначаються відповіддю оператора реєстру. У разі відмови оператора реєстру або невиконання ним операції застосовується п. 6.6.2. У разі підтвердження оператором реєстру виконання операції послугу надано в повному обсязі, і право на відмову від договору втрачається на підставі п. 1 ч. 5 ст. 13 Закону № 1023-XII, за умови що Клієнта-споживача було попереджено про втрату цього права в підтвердженні інформації (п. 6.1.2, п. 6.3 і п. 6.4.3). Якщо такого попередження в підтвердженні не було, право на відмову зберігається протягом строку за п. 6.2, і кошти повертаються на баланс у повному обсязі;

6.6.4. Строк повернення коштів. Кошти повертаються на баланс негайно, не пізніше наступного робочого дня з дня одержання заяви або, у випадку п. 6.6.3, з дня одержання відповіді оператора реєстру. Якщо Клієнт-споживач заявив також про виведення коштів на банківський рахунок, застосовуються строки розділу 9; при цьому загальний строк від дня одержання заяви про відмову до дня перерахування коштів у жодному разі не перевищує 30 днів (ч. 4 і ч. 6 ст. 12 у зв’язку з ч. 7 ст. 13 Закону № 1023-XII). Клієнт-споживач повідомлений, що за порушення цього строку ч. 9 ст. 12 зазначеного Закону передбачає неустойку в розмірі одного відсотка вартості послуги за кожен день затримки.

6.7. Невитрачений залишок балансу під цей розділ не підпадає. Кошти на балансі не є наданою послугою, а є попередньою оплатою, тому вони повертаються в порядку розділу 11 незалежно від строків, установлених ст. 13 Закону № 1023-XII, і незалежно від того, чи були раніше виконані будь-які операції.

6.8. До Клієнта-партнера, до Клієнта-підприємця (роздрібного) та до Іншого Клієнта цей розділ не застосовується, але з різних підстав. Клієнт-партнер і Клієнт-підприємець (роздрібний) замовляють послуги у зв’язку зі здійсненням підприємницької діяльності, тому Закон № 1023-XII на ці відносини не поширюється (ст. 1 зазначеного Закону), а умови цієї Політики прийнято ними в порядку ч. 3 ст. 634 Цивільного кодексу України. Інший Клієнт (п. 1.4.4) не є споживачем у розумінні ст. 1 зазначеного Закону, тому право на відмову від договору, укладеного на відстані, у нього не виникає; водночас ч. 3 ст. 634 до нього не застосовується, і умови цієї Політики є для нього обов’язковими на підставі ст. 627 того самого Кодексу.

7. Підстави для повернення коштів

7.1. За загальним правилом кошти повертаються на баланс Клієнта. Виведення коштів із балансу на банківський рахунок здійснюється окремо, у порядку розділу 11.

7.2. Оператор реєстру відмовив у виконанні операції або операцію не виконано. Списана за такою операцією сума повертається на баланс у повному обсязі, включно з винагородою Виконавця. Ч. 2 ст. 903 Цивільного кодексу України дає виконавцеві право на розумну плату у разі неможливості виконати договір, що виникла не з його вини; відмова оператора реєстру є саме такою неможливістю, але Виконавець цим правом не користується і повертає всю списану суму. Кошти звільняються автоматично в момент, коли операція визначилася — коли надійшла остаточна відповідь оператора реєстру або повідомлення про цей об’єкт у Черзі повідомлень. Резерв за операцією, яка ще виконується, за жодним строком не звільняється: доки операція триває, кошти за нею залишаються зарезервованими, скільки б часу вона не тривала, бо інакше операцію було б виконано без оплати. Окремо від цього платформа щоп’ять хвилин звільняє безхазяйні резерви — ті, за якими взагалі немає операції (збій між резервуванням і передаванням заявки) і за якими нічого не списано і не звільнено; такий резерв звільняється, коли з моменту резервування минула година. Окремої заяви Клієнта для цього не потрібно.

7.2.1. Відмова оператора реєстру, зумовлена станом розрахунків самого Виконавця. Якщо оператор реєстру відмовив у виконанні заявки з підстав, що стосуються рахунку або договору самого Виконавця з ним (зокрема недостатності коштів на рахунку Виконавця в оператора реєстру або блокування його договору), Виконавець має право повторити передавання заявки після усунення такої обставини, зберігаючи зарезервовану суму. Це повторення відбувається автоматично, щойно на рахунку Виконавця з’являться достатні кошти: від Клієнта не вимагається жодної дії, заявка залишається чинною, і подавати її повторно не потрібно — повторна заявка щодо того самого доменного імені відхиляється, доки перша не завершиться, а зарезервовану за нею суму звільняють одразу. У такому разі Виконавець зобов’язаний завершити виконання заявки або остаточно повідомити Клієнта про її невиконання не пізніше ніж через 24 години з моменту першої такої відмови (той самий строк установлено п. 7.5.1 Договору з дистриб’ютором); після спливу цього строку зарезервована сума звільняється в повному обсязі, а Клієнта повідомляють, що заявку не виконано. Винагорода Виконавця за таку заявку не стягується за жодних обставин. На запит Клієнта Виконавець повідомляє, що причина затримки стосується Виконавця, а не заявки; відомостей про стан розрахунків Виконавця з оператором реєстру він при цьому не розкриває. Ця обставина не є обставиною поза контролем Виконавця, і на строки та права, встановлені розділом 6, вона не впливає.

7.3. Результат операції не визначено. Якщо відповідь оператора реєстру не одержано у строк, зазначений у п. 5.3, або з’єднання з оператором реєстру було перерване до одержання відповіді, операція переводиться у стан звірки. Списана сума при цьому не використовується Виконавцем до з’ясування результату. Якщо за результатами звірки виявиться, що операцію виконано, послуга вважається наданою (п. 5.5); якщо виявиться, що операцію не виконано, застосовується п. 7.2. Виконавець завершує звірку не пізніше ніж протягом 24 годин з моменту переведення операції у стан звірки; якщо оператор реєстру недоступний довше, цей строк продовжується на час його недоступності, про що Клієнта повідомляють. У будь-якому разі, якщо звірку не завершено протягом п’яти робочих днів, зарезервована сума звільняється в повному обсязі, а операція вважається невиконаною; якщо згодом буде встановлено, що операцію було виконано, Виконавець має право списати її вартість за ціною, зафіксованою на момент подання заявки, попередньо повідомивши Клієнта.

7.4. Подвійне списання або технічна помилка Виконавця. Кошти повертаються на баланс у повному обсязі. Якщо помилку виявив Виконавець, повернення здійснюється без заяви Клієнта. Виконавець не бере на себе зобов’язання виявити кожне таке списання раніше за Клієнта, тому заява Клієнта є найшвидшим шляхом; вона розглядається в порядку розділу 9 і строку повернення не подовжує.

7.5. Помилковий або надлишковий платіж — у порядку розділу 10.

7.6. Невитрачений залишок балансу — у порядку розділу 11.

7.7. Одностороння зміна Виконавцем цін або умов цієї Політики — Клієнт має право припинити договір до набрання змінами чинності та одержати невитрачений залишок балансу в порядку розділу 11 (п. 13.5).

7.8. Сума повернення за будь-якою з підстав цього розділу не перевищує суми, фактично сплаченої Клієнтом за відповідну операцію. Це обмеження не поширюється на випадки умисного порушення зобов’язання (ч. 3 ст. 614 Цивільного кодексу України), не виключає і не обмежує права Клієнта вимагати відшкодування збитків у порядку, встановленому законом, і не обмежує прав Клієнта-споживача, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII.

8. Коли повернення коштів неможливе

Цей розділ пояснює причину, а не лише встановлює заборону. Спільна причина для більшості наведених випадків одна: оператор реєстру вже стягнув з Виконавця плату за виконану операцію і не повертає її, а результат операції скасувати неможливо.

8.1. Операція виконана і підтверджена оператором реєстру. Послугу надано в повному обсязі (п. 5.5), і замовник зобов’язаний її оплатити (ст. 903 Цивільного кодексу України). Для Клієнта-споживача право на відмову не виникає на підставі п. 1 ч. 5 ст. 13 Закону № 1023-XII — за умови, передбаченої п. 6.6.3.

8.2. Дострокове припинення делегування або видалення доменного імені на вимогу самого Клієнта. Оплачений строк реєстрації не перераховується і його невикористана частина не повертається: оператор реєстру не повертає плату за невикористаний строк. Повідомлення Клієнта про відмову від продовження строку реєстрації (п. 12.5 Умов користування послугами) саме собою вимогою про дострокове видалення не є і під цей пункт не підпадає, якщо Клієнт прямо не просив видалити доменне ім’я раніше, ніж настане дата, зазначена в п. 8.9. Правила окремих зон видалення доменного імені на вимогу Клієнта взагалі не допускають; у такому разі Виконавець повідомляє про це Клієнта і плати за таке звернення не стягує.

8.3. Перенесення доменного імені до іншого реєстратора. Сплачена за реєстрацію або продовження сума не повертається. Оплачений строк реєстрації зберігається за доменним іменем і не втрачається Клієнтом.

8.3.1. Хто несе вартість перенесення. За саме перенесення доменного імені до іншого реєстратора і за видачу коду передачі Виконавець плати не стягує — ані з Клієнта, ані з реєстратора, який приймає доменне ім’я, — і не обумовлює перенесення жодним платежем (п. 11.7). Водночас правила частини доменних зон, у тому числі зон, на які поширюється Регламент публічного домену, передбачають, що перенесення включає оплачуване продовження строку реєстрації. Плату за таке продовження оператор реєстру стягує з реєстратора, до якого доменне ім’я переноситься, а не з Виконавця; отже, її розмір і порядок оплати визначаються договором Клієнта з новим реєстратором, Виконавцеві не сплачуються і ним не повертаються. Оплачений у Виконавця строк реєстрації при цьому не втрачається, а продовжується.

8.4. Видалення, блокування або передача доменного імені за рішенням суду, оператора реєстру чи за результатами процедури вирішення доменних спорів. Політика вирішення спорів щодо доменних імен в домені .UA (п. 1.13) обмежує наслідки такої процедури скасуванням реєстрації або передачею доменного імені (п. 4(i) зазначеної Політики) і прямо передбачає, що особа не має права на відшкодування сплачених нею коштів (п. 9 зазначеної Політики). Виконавець не є стороною такого спору, не вирішує його по суті і не одержує від оператора реєстру повернення сплачених їй сум.

8.5. Блокування або призупинення послуг через порушення Клієнтом умов договору — зокрема через недостовірні відомості про реєстранта, зловживання послугами або несплату. Сплачені за вже виконані операції суми не повертаються.

8.6. Плата за підключення (п. 4.5). Причина: відповідну послугу надано в повному обсязі в момент видачі облікових даних і надання доступу.

8.7. Курсова різниця між датою зарахування платежу, що надійшов в іноземній валюті, і датою його повернення (п. 3.2 і п. 11.5). Вона не відшкодовується жодною зі сторін.

8.8. Комісії банків і платіжних операторів, утримані ними з платежу. Ці суми Виконавцеві не надходять (п. 3.3).

8.9. Автоматичне продовження строку реєстрації, від якого Клієнт не відмовився у строк. Цей пункт стосується доменних зон, у яких оператор реєстру після спливу пільгового періоду автоматично продовжує строк реєстрації і виставляє рахунок Виконавцеві (п. 7.3 Регламенту публічного домену); у частині зон такого продовження немає, і після закінчення строку реєстрації доменне ім’я видаляється за правилами відповідної зони.

8.9.1. Після закінчення строку реєстрації оператор реєстру не припиняє публікацію доменного імені одразу: діє пільговий період автоматичного продовження тривалістю 30 днів. Виконавець зобов’язаний оплатити виставлений оператором реєстру рахунок за автоматичне продовження незалежно від намірів Клієнта.

8.9.2. Щоб такого продовження не сталося, Виконавець сам подає до оператора реєстру команду на видалення непродовженого доменного імені за один день до спливу пільгового періоду, тобто на 29-й день після закінчення строку реєстрації. Тому фактичним кінцевим строком продовження за звичайною ціною є 29-й день, а не 30-й, і відмова від продовження має бути заявлена Клієнтом не пізніше ніж за три дні до цієї дати. Після 29-го дня доменне ім’я перебуває в періоді відновлення і може бути повернене лише за ціною відновлення (п. 8.11).

8.9.3. Графік нагадувань. Виконавець надсилає нагадування про наближення закінчення строку реєстрації за 30, 15, 7 і 1 день до дати закінчення строку реєстрації, а після його закінчення — окреме повідомлення про те, що доменне ім’я заблоковане, із зазначенням доменного імені, дати закінчення строку реєстрації, конкретної дати видалення і тривалості періоду відновлення. Нагадування надсилаються електронною поштою на адресу, зазначену в обліковому записі Клієнта. Числових значень ціни продовження і ціни відновлення ці повідомлення не містять: вони називають дату, до якої діє звичайна ціна продовження, і зазначають, що після видалення доменне ім’я повертається за ціною відновлення; самі ціни наведено у Прайс-листі (п. 2.7). Для Клієнта-партнера нагадування про строк реєстрації дублюються в Черзі повідомлень, яка за п. 7.2.3 Договору з дистриб’ютором є достовірним каналом; решті Клієнтів вони надсилаються електронною поштою. Виконавець не подає команди на видалення, доки повідомлення із зазначенням дати видалення фактично не надіслано.

8.9.4. Якщо всупереч цьому оператор реєстру здійснив автоматичне продовження — зокрема тому, що видалення виявилося технічно неможливим, — сплачена операторові реєстру сума не повертається, а Клієнт зобов’язаний оплатити таке продовження. Розмір такої плати визначено п. 12.6 Умов користування послугами для Клієнта-споживача, Клієнта-підприємця (роздрібного) та Іншого Клієнта і п. 12.6.4 Договору з дистриб’ютором для Клієнта-партнера. Для Клієнта-споживача, Клієнта-підприємця (роздрібного) та Іншого Клієнта цей обов’язок не виникає, якщо Виконавець не надіслав нагадувань, передбачених п. 8.9.3 (п. 12.6 Умов користування послугами). Для Клієнта-партнера ненадсилання нагадувань обов’язку не скасовує, але враховується при розгляді заперечень — п. 12.6.5 Договору з дистриб’ютором.

8.9.4.1. Три випадки продовження, які ця Політика розрізняє. (а) Продовження за розпорядженням Клієнта — звичайна платна операція, ціна якої фіксується в момент резервування коштів (п. 2.7). (б) Керована послуга автоматичного продовження — послуга, яку Клієнт-партнер замовляє окремо і за якою Виконавець сам продовжує доменні імена до закінчення строку реєстрації; вона тарифікується як звичайне продовження. (в) Вимушене автоматичне продовження, здійснене самим оператором реєстру і не замовлене ніким, — випадок, описаний цим пунктом. Продовження за випадком (в) виконує оператор реєстру; Виконавець не може ані заборонити його, ані скасувати, ані повернути сплачену за нього суму. Обов’язок Клієнта оплатити таке продовження виникає незалежно від стану його облікового запису і від стану розрахунків, у тому числі якщо на відповідну дату доступ до облікового запису було заблоковано, зокрема за зверненням самого Клієнта, і незалежно від того, чи достатньо коштів на балансі; від’ємний залишок, який при цьому виникає, є вимушеним овердрафтом (п. 4.9.3).

8.9.5. Підвищений розмір плати за вимушене продовження застосовується не завжди. Для Клієнта-партнера п. 12.6.4 Договору з дистриб’ютором встановлює подвоєну вартість продовження, і це подвоєння є неустойкою за те, що на непродовженому доменному імені залишилися сервери імен, через які оператор реєстру відхилив команду на видалення. Подвоєння не застосовується у випадках, перелічених у п. 12.6.4.1 зазначеного Договору — зокрема якщо команди на видалення не було подано з причин, що залежали від Виконавця, або якщо видалення не було відхилене оператором реєстру через сервери імен. Перевіряє наявність обох підстав Виконавець, а не Клієнт: перед виставленням рахунка за подвійною вартістю він зобов’язаний звірити власні журнали і зазначити в рахунку дату команди на видалення та код відповіді оператора реєстру (п. 12.6.4.2 зазначеного Договору). Якщо суму списано в подвійному розмірі без обох підстав, різниця повертається на баланс без окремої заяви Клієнта; це не позбавляє Клієнта-партнера права заперечити в порядку розділу 9. До Клієнта-споживача, Клієнта-підприємця (роздрібного) та Іншого Клієнта підвищений розмір не застосовується в жодному разі (п. 12.6 Умов користування послугами).

8.10. Перелік цього розділу є вичерпним щодо підстав неповернення коштів за наданими послугами. Він не обмежує: утримань за п. 9.8 (заборгованість та операції з невизначеним результатом); права Виконавця зупинити виконання власного обов’язку у разі невиконання Клієнтом зустрічного грошового обов’язку (ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України), у порядку і в межах, встановлених п. 4.10 цієї Політики та п. 19.4 Договору з дистриб’ютором; а також прав, наданих Виконавцеві законом. Будь-яка інша підстава для утримання коштів, не названа тут і не зазначена вище, не застосовується.

8.11. Різниця між ціною продовження і ціною відновлення після видалення непродовженого доменного імені. Якщо доменне ім’я було видалене Виконавцем у порядку п. 8.9.2 і Клієнт відновлює його, він сплачує ціну відновлення. Різниця між ціною відновлення і ціною продовження поверненню не підлягає лише за умови, що Виконавець надіслав повідомлення, передбачене п. 8.9.3, із зазначенням конкретної дати видалення. За відсутності такого повідомлення Клієнт має право на повернення цієї різниці на баланс.

9. Порядок подання та розгляду заяви про повернення коштів

9.1. Заява про повернення коштів подається на адресу електронної пошти для фінансових звернень billing@namespace.com.ua, а коли відповідна форма стане доступною — також через особистий кабінет. Заяву подають з облікового запису Клієнта або з адреси електронної пошти, зазначеної в цьому обліковому записі.

9.2. Заява має містити: ідентифікатор операції (п. 1.11) або дату, суму та спосіб платежу; підставу для повернення з посиланням на пункт цієї Політики; реквізити для перерахування коштів, якщо заявлено виведення залишку.

9.3. Строк розгляду заяви — 5 робочих днів з дня її одержання. Якщо для розгляду потрібно одержати відповідь оператора реєстру або завершити звірку за п. 7.3, строк подовжується до 20 робочих днів, про що Клієнта повідомляють до спливу первісного строку із зазначенням причини. Про результат розгляду Клієнта повідомляють тим самим каналом, яким подано заяву. Ці строки не застосовуються до випадків, у яких кошти повертаються на баланс автоматично і без заяви (пункти 7.2, 7.3 і 7.4).

9.4. Строк перерахування коштів у разі задоволення заяви — 7 банківських днів з дня її задоволення. Для Клієнта-споживача загальний строк від дня одержання заяви про відмову від договору до дня перерахування коштів у жодному разі не перевищує 30 днів (п. 6.6.4).

9.5. Кошти повертаються тим самим способом і на ті самі реквізити, якими було здійснено платіж, якщо інше не випливає з правил відповідної платіжної системи. Повернення на інші реквізити допускається лише тоді, коли повернення на первісні реквізити об’єктивно неможливе — зокрема якщо рахунок закрито або платіжний інструмент припинив дію, — і за умови, що заявник надав документальне підтвердження такої обставини і того, що нові реквізити належать йому. Повернення коштів Клієнта на реквізити третьої особи не здійснюється в жодному разі. Повернення помилково зарахованого платежу самому платникові (розділ 10), у тому числі платежу, здійсненого за Клієнта третьою особою (п. 3.6), поверненням на реквізити третьої особи не є: у цьому разі кошти повертаються тому, від кого вони надійшли. Виведення невитраченого залишку балансу здійснюється у гривні на рахунок Клієнта в порядку п. 11.5, і правило про ті самі реквізити до нього застосовується в частині, у якій воно не суперечить зазначеному пункту.

9.6. Виконавець має право вимагати підтвердження того, що заяву подано належною особою. Достатнім є будь-який із таких способів: звернення з адреси електронної пошти, зазначеної в обліковому записі; заява, підписана кваліфікованим електронним підписом заявника; для юридичної особи або фізичної особи — підприємця — лист на фірмовому бланку, підписаний керівником або особою, повноваження якої підтверджено. Обсяг витребуваних відомостей обмежується тим, без чого повернення коштів неможливе (ч. 4 ст. 7 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII).

9.7. Відмова у поверненні коштів має бути вмотивованою і містити посилання на конкретний пункт цієї Політики.

9.8. Із суми, що підлягає поверненню, утримується заборгованість Клієнта перед Виконавцем, у тому числі непогашений від’ємний баланс — незалежно від того, чи виник він у межах наданого кредитного ліміту (п. 4.9), чи є вимушеним овердрафтом (п. 4.9.3), — і вартість операцій, за якими ще не одержано остаточної відповіді оператора реєстру (п. 7.3). Утримання допускається лише щодо сум, які на день утримання є простроченими або перебувають у стані звірки, і не поширюється на суму вимушеного овердрафту, строк оплати якої ще не сплив. Кожне утримання зазначається в повідомленні про результат розгляду заяви окремим рядком — із зазначенням суми, підстави та операції, якої вона стосується. Утримана за операцією з невизначеним результатом сума повертається Клієнтові одразу після завершення звірки, якщо звірка показала, що операцію не виконано. Інших утримань із суми повернення не здійснюється (п. 8.10 і п. 3.3.3).

10. Помилкові та надлишкові платежі

10.1. Платіж, зарахований помилково — на чужий обліковий запис, у сумі, більшій за призначену, без можливості встановити платника або здійснений за Клієнта третьою особою (п. 3.6), — є коштами, набутими без достатньої правової підстави (ст. 1212 Цивільного кодексу України), і повертається платникові або зараховується на належний обліковий запис.

10.2. Строк звернення щодо помилкового платежу дорівнює загальній позовній давності — три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України). Коротшого строку ця Політика не встановлює і встановити не може: позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін (ч. 2 ст. 259 того самого Кодексу). До звернення додається документ, що підтверджує здійснення платежу, — платіжна інструкція або виписка банку з відміткою про виконання, з яких видно платника, суму, дату і призначення платежу.

10.3. Платіж, який неможливо ідентифікувати, не поповнює баланс до з’ясування його належності. Виконавець не відповідає за наслідки затримки зарахування, спричиненої неповними або помилковими реквізитами платежу.

10.4. Якщо помилково зарахований платіж уже витрачено на операції, виконані за розпорядженням особи, яка мала доступ до облікового запису, поверненню підлягає лише невитрачений залишок; питання відшкодування витраченої частини вирішується між Клієнтом і такою особою.

11. Виведення залишку та повернення коштів при припиненні договору

11.1. Невитрачений залишок балансу повертається на вимогу Клієнта в будь-який час, повністю або частково, у тому числі у разі припинення договору. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом (абзац другий частини першої ст. 907 Цивільного кодексу України; ця стаття має лише одну частину), і сторони домовилися саме про такі наслідки.

11.2. Це правило поширюється і на суми, внесені як мінімальний аванс за тарифним планом (п. 4.4). Мінімальний аванс не є платою за підключення і не утримується.

11.3. Із суми, що виводиться, утримується заборгованість Клієнта згідно з п. 9.8.

11.4. Мінімальної суми виведення не встановлено, і комісія за перерахування коштів Виконавцем не утримується. Комісію свого банку за перерахування несе Виконавець (п. 3.3.2). Комісії банків-кореспондентів і банку одержувача, які можуть бути утримані з міжнародного переказу поза межами України, від Виконавця не залежать, ним не компенсуються і сумою повернення не покриваються; Клієнт, який бажає їх уникнути, може зазначити реквізити рахунка, відкритого в банку в Україні у гривні (п. 3.3.2).

11.5. Валюта повернення. Баланс ведеться у гривні (п. 2.1), тому повернення здійснюється у гривні на рахунок, відкритий у гривні. Кошти, що надійшли в іноземній валюті, були зараховані на баланс у гривні за офіційним курсом Національного банку України на дату зарахування (п. 3.2) і повертаються у гривні за їхньою гривневою сумою. Повернення в іноземній валюті можливе лише як повернення конкретного платежу на той самий рахунок, з якого він надійшов, і лише в сумі, що фактично надійшла; курсова різниця, яка виникла між датою зарахування і датою повернення, не відшкодовується жодною зі сторін (п. 8.7). Таке повернення зменшує дохід Виконавця того періоду, у якому воно здійснене (п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України).

11.6. Виведення залишку саме собою на тарифний план Клієнта-партнера не впливає (п. 4.7).

11.6.1. Автоматичне продовження під час згортання відносин. Припинення договору і виведення залишку не припиняють автоматичного продовження, яке здійснює оператор реєстру (п. 8.9). Якщо доменні імена Клієнта на момент припинення договору залишаються за Виконавцем як реєстратором, обов’язок Клієнта відшкодувати вартість такого продовження зберігається і після виведення залишку (п. 4.9.3), а Виконавець виставляє за нього рахунок у звичайному порядку. Щоб такого продовження не сталося, Клієнт до припинення договору переносить доменні імена до іншого реєстратора (п. 11.7) або повідомляє Виконавця про відмову від продовження у строк за п. 8.9.2.

11.7. Припинення договору не припиняє строку реєстрації вже зареєстрованих доменних імен. Клієнт має право перенести їх до іншого реєстратора; порядок перенесення визначено розділом 14 Умов користування послугами, а для Клієнта-партнера — розділом 19 Договору з дистриб’ютором. Виконавець не обумовлює видачу коду передачі погашенням заборгованості: правила доменних зон забороняють перешкоджати бажанню реєстранта змінити поточного реєстратора, і винятку для боржників у них немає (п. 14.3.1 Умов користування послугами, п. 19.4.1 Договору з дистриб’ютором). Заборгованість стягується в порядку, встановленому договором і законом, і не забезпечується утриманням доменного імені. Про те, хто несе вартість самого перенесення, див. п. 8.3.1.

11.8. Після припинення договору Клієнт протягом 30 календарних днів зберігає доступ, достатній для перенесення доменних імен до іншого реєстратора і для вивантаження відомостей про них. Для Клієнта-партнера цей строк становить 60 календарних днів (Період виведення, п. 19.2 Договору з дистриб’ютором). Сплив цього строку не позбавляє Клієнта права одержати код передачі та вивантаження за зверненням (п. 11.7) і не звільняє Виконавця від обов’язку не перешкоджати перенесенню.

12. Розрахункові документи

12.1. Розрахункові документи формуються Виконавцем і надсилаються Клієнтові електронною поштою на адресу, зазначену в обліковому записі, у форматі PDF. Розрахункові документи і деталізацію ми надсилаємо електронною поштою; у міру появи відповідних розділів вони стають доступними також в особистому кабінеті; після появи такого розділу документи будуть доступні також в особистому кабінеті, а надсилання електронною поштою збережеться. Клієнт-споживач одержує електронний розрахунковий документ, що засвідчує факт надання послуги, на надану ним адресу електронної пошти (ч. 8 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII).

12.2. Сторони погодили порядок документального оформлення наданих послуг. Факт оплати і підстава платежу підтверджуються рахунком-фактурою (інвойсом), складеним і підписаним Виконавцем; оплачений рахунок, що містить обов’язкові реквізити первинного документа, є первинним документом. Факт надання послуг підтверджується саме рахунком-фактурою, без складення акта наданих послуг — так само, як це встановлено п. 11.1 Умов користування послугами і п. 8.8 Договору з дистриб’ютором. Акт наданих послуг за розрахунковий період є засобом звірки, а не умовою підтвердження факту надання послуг: він складається Виконавцем в односторонньому порядку, не потребує підпису Клієнта, і його непідписання не є підставою вважати послуги ненаданими. Послуги вважаються прийнятими Клієнтом без зауважень, якщо у строк за п. 12.7 Клієнт не подав вмотивованих письмових заперечень.

Станом на дату цієї редакції генератор документів Виконавця складає документи за односторонньою моделлю: рахунок містить відмітку про те, що оплата є акцептом оферти, із зазначенням номера її редакції, а акт є первинним документом і не потребує підпису Замовника. Ця модель застосовується з дня оприлюднення тексту оферти (п. 1.5 Умов користування послугами); цей день настав. Щодо контрагента, з яким укладено окремий двосторонній договір, документ складається за двосторонньою моделлю — з посиланням на номер того договору і двома підписами. Односторонній порядок ґрунтується на ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV у редакції Закону України № 4791-IX, чинній з 01.04.2026, яка допускає такий порядок за умови, що (а) в акті зазначено дату або період надання послуг, (б) такий порядок прямо встановлено договором між сторонами у письмовій формі — цим пунктом, і (в) операцію обліковано у своєму періоді. Договір, укладений шляхом акцепту оферти, прирівнюється до письмової форми (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII).

12.3. Рахунок і акт містять обов’язкові реквізити первинного документа, передбачені ст. 9 Закону № 996-XIV, у тому числі дату або період надання послуг. Строк дії рахунка на попередню оплату — 7 календарних днів з дати його складення; платіж, здійснений пізніше, зараховується на баланс, а послуги оплачуються за цінами, чинними на момент резервування коштів за відповідною операцією (п. 2.7).

12.4. Деталізація операцій надається Клієнтові каналами, зазначеними в п. 12.1. Для кожної операції зазначаються: кінцева вартість операції у гривні; ідентифікатор операції (п. 1.11), той самий, який Клієнт наводить у претензії за п. 9.2; дата і час операції. Чинний тарифний план Клієнта зазначається в самій деталізації один раз, оскільки він є властивістю облікового запису, а не окремої операції; наводиться його назва, а не розмір комісії (п. 2.5). Розмір плати, яку за операцію стягує з Виконавця оператор реєстру, і спосіб її визначення у деталізації не наводяться: вони є конфіденційною інформацією оператора реєстру (п. 2.2 і п. 2.5). Кінцеву вартість кожної операції оприлюднено у Прайс-листі (п. 2.7), тому Клієнт може звірити з ним кожне списання. Для платежу, що надійшов в іноземній валюті, у відомостях про цей платіж — окремо від деталізації операцій — зазначається офіційний курс Національного банку України, за яким його зараховано на баланс (п. 3.2).

12.5. Фіскальні розрахункові документи не видаються, і програмний реєстратор розрахункових операцій Виконавцем не застосовується. Причина: Виконавець приймає оплату виключно безготівковим переказом на поточний рахунок (п. 3.1) і не приймає ані готівки, ані платіжних карток. За ст. 2 і ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР розрахунок із використанням платіжної картки є розрахунковою операцією, а переказ на поточний рахунок у банку — ні. Якщо Виконавець колись почне приймати платіжні картки безпосередньо, цей пункт буде змінено до початку такого приймання. Обов’язок за ч. 8 ст. 10 Закону № 1023-XII Виконавець виконує надсиланням електронного розрахункового документа (п. 12.1).

12.6. Розрахункові документи, відомості про платежі та про списання зберігаються безстроково і не видаляються автоматичним очищенням журналів. Клієнтові вони залишаються доступними не менше ніж 1825 днів (п’ять років) з дня складення. Ці строки не менші за встановлені законом мінімуми: 1095 днів для первинних документів фізичної особи — підприємця (п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України) і п’ять років для договорів, банківських виписок, рахунків-фактур та актів (Перелік типових документів, затверджений наказом Міністерства юстиції України № 578/5, у редакції наказу № 40/5). Строк у 1095 днів дорівнює загальній позовній давності — три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

12.7. Заперечення проти рахунка або акта подаються протягом 10 календарних днів з дня надання відповідного документа, а для Клієнта-партнера — у строк, встановлений п. 17.3 Договору з дистриб’ютором. Після спливу цього строку документ вважається погодженим, а послуги — прийнятими (п. 12.2). Цей пункт застосовується лише до Клієнта-партнера, до Клієнта-підприємця (роздрібного) та до Іншого Клієнта і не позбавляє Клієнта-споживача права оспорити суму списання в будь-який час у межах строків позовної давності: пропуск строку, зазначеного в цьому пункті, жодних прав Клієнта-споживача не позбавляє.

13. Претензії, зміни до цієї Політики та інші положення

13.1. Претензії щодо оплати та повернення коштів надсилаються на адресу legal@namespace.com.ua (адреса для юридично значущих повідомлень), з копією на billing@namespace.com.ua. Строк розгляду претензії — 14 календарних днів з дня її одержання, а якщо для розгляду потрібно одержати відповідь оператора реєстру — 30 календарних днів, про що заявника повідомляють до спливу первісного строку. Для претензій, які не стосуються оплати та повернення коштів, діє строк, встановлений п. 24.1 Умов користування послугами, п. 9.3 сторінки Реквізити і п. 21.2 Договору з дистриб’ютором, — 30 календарних днів.

13.2. Сторони вживають заходів досудового врегулювання спору. Це не позбавляє жодну зі сторін права звернутися до суду, а Клієнта-споживача — також права на судовий захист відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII і права звернутися до органу, що здійснює державний контроль у сфері захисту прав споживачів.

13.2.1. Клієнт-споживач, місце проживання якого перебуває за межами України. Ця Політика не позбавляє такого Клієнта імперативних гарантій законодавства про захист прав споживачів країни його проживання і не позбавляє його права звернутися до суду за місцем свого проживання, якщо таке право надає йому законодавство цієї країни. Виконавець не наводить умови, яка виключала б ці права, оскільки така умова однаково не діяла б. Про мову, редакція якою є автентичною, див. п. 13.7.

13.3. Виконавець має право в односторонньому порядку змінювати цю Політику та ціни. Таке право прямо встановлено договором, що допускається ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України.

13.4. Зміни публікуються на цій сторінці із зазначенням нової редакції та дати. Зміни, ініційовані самим Виконавцем, набирають чинності через 30 календарних днів після публікації. Зміни, зумовлені зміною правил або цін оператора реєстру, набирають чинності у той строк, у який їх запроваджує оператор реєстру. Регламент публічного домену дозволяє операторові реєстру вносити до нього зміни за 30 днів до введення їх у дію, а в разі нагальної необхідності — одночасно з їх публікацією (п. 11 Регламенту); зміни оприлюднюються разом із повідомленням адміністратора публічного домену. Тому більшого строку попередження щодо таких змін Виконавець гарантувати не може і не гарантує. Те саме стосується цін: Виконавець не має договірного права вимагати від оператора реєстру попереднього повідомлення про зміну його цін, тому більшого строку попередження щодо таких змін гарантувати не може і не гарантує. Про кожну таку зміну Виконавець повідомляє невідкладно з моменту, коли дізнався про неї, і оприлюднює нову редакцію Прайс-листа.

13.5. Якщо Клієнт не погоджується зі змінами, він має право припинити договір до набрання ними чинності та одержати невитрачений залишок балансу в порядку розділу 11, без будь-яких утримань, крім заборгованості згідно з п. 9.8.

13.6. Ціна операції, щодо якої замовлення вже оформлено і кошти списано або зарезервовано, внаслідок зміни цін не переглядається (ст. 629 і ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України).

13.7. Автентичною є редакція цієї Політики українською мовою. Редакції іншими мовами наведено для зручності; у разі розбіжностей застосовується українська редакція (ч. 14 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII, ст. 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» № 2704-VIII).

13.8. Визнання окремого положення цієї Політики недійсним не тягне за собою недійсності інших її положень.

13.9. Виконавець зберігає всі попередні редакції цієї Політики і оприлюднює їх за адресою https://namespace.com.ua/legal/archive — тією самою, що й архів редакцій Умов користування послугами (п. 22.7 тих Умов), — із зазначенням для кожної редакції її номера та періоду чинності. Сторінку архіву оприлюднено, і будь-яку редакцію можна завантажити з неї самостійно; незалежно від цього Виконавець надсилає будь-яку редакцію на запит електронною поштою. Редакція, чинна на момент акцепту, залишається доступною Клієнтові протягом усього строку дії договору і трьох років після його припинення.